Авіаційний транспорт і парашути
У перші роки підрозділами FJB використовувалися літальні апарати ІЛ-14, Мі-4 і Ан-2 як засіб повітряного транспорту для навчання й під час маневрів. Пізніше Ан-12, Ан-26 і Мі-8Т замінили старше покоління літаків. У кінці 1970-х років Ан-26 був стандартним літаком для викидання повітряного десанту ННА. Цей літак міг перевозити до 30 повністю екіпірованих десантників і викидати їх через хвостовий люк на швидкості до 350 км/год та висоті від 250 до 4000 м.
Десантники, як правило, стрибали з різної висоти, удень чи вночі, зі стабілізованим парашутом і повним бойовим оснащенням (речовий мішок, зброя, захисна маска).
Технологія виготовлення парашута швидко розвивалася: починаючи від ПД47 до власних виробів НДР серії RS і маневрного RS9/2a, що дозволяло висаджувати десантників за середної швидкості вітру 12–13 м/с без жодних проблем. З середини 80-х рр. квадратний парашут RL-10/2 використовувався розвідувальними силами парашутного батальйону та повітряно-штурмового полку.