Продовдення роботи над структурою, озброєнням та обладнанням
Найбільш значними зміни в наступному періоді до 1986 року були такі: батарея супроводу розформована в середині 60-х років, а інженерносаперний взвод переоснащено для виконання підривних-водолазних завданнь з 1978 року і пізніше приєднано до 3-ї парашутної роти, до 1983/84 року. На початку 1981 р. створено 4-ту роту FJK, що складалася з трьох парашутних взводів з трьома відділеннями кожен. Через це її можна вважати найсильнішою в батальйоні.
Цю роту створено спеціально для охорони тодішнього міністра, членів коллегії міністерства та інших посадових осіб міністерства національної оборони того часу. Оскільки завдання виявилося дуже важким для однієї роти через координацію охоронних обов’язків та підготовку особового складу, вона була реорганізована в 1986 р. З того часу усі парашутні роти залучалися до охорони міністра.
Озброєння парашутних груп складалось з автоматів KmS, пістолетами М, двох РПГ-7 у кожній, легким кулеметом і СГД (снайперська гвинтівка Драгунова). Згодом парашутні роти були укомплектовані шістьма вантажними автомобілями „ Robur “ LO. Кожен автомобіль був оснащений одноосним причепом, навантаженим парашутним обладнанням загону та частиною бойового спорядження. Таким чином ОГ були відносно самодостатні, що стосується транспорту, забезпеченням постачання обладнання та боєприпасів, і могли бути розгорнуті окремо. Це був важливий момент у для використання оперативної групи.