Перший стрибок із парашутом
Перший навчальний семінар для інструкторів зі стрибків з парашутом проходив з липня до вересня 1960 р. на полігоні ВПС у Котбусі. З цього курсу вийшли висококваліфіковані фахівці, такі як Герхард Лютерт, котрий служив протягом багатьох років в повітряно-десантних військах. Проте результати першого року навчання навряд чи були задовільними. Протягом цього року перевірка керівництвом не проводилася.
Виникли певні труднощі з набором особового складу для цього першого батальйону. Спочатку з усього ВО V були відібрані 169 солдатів, у першу чергу з 1-ї й 8-ї МСД (мотострілецьких дивізій), а також 9-ї ТД (танкової дивізії). Їх розмістили в Прорі. Протягом року рівень підготовки цих солдатів було оцінено і 50% замінено іншими військовослужбовцями, в основному, за медичними показниками.
Після першого авіамедичного обстеження солдати, які відповідали вимогам для стрибків, спочатку були об’єднані в парашутну роту, а потім – 3-ю роту. Інші роти були сформовані із солдат, що не відповідали вимогам. У батареї супроводу (БС) солдати, які підходили для стрибків, відбирались аналогічним чином.
Окрім ручних кулеметів і РПГ (ручних протитанкових гранатометів), до складу стандартного озброєння в ті дні входили магазинні гвинтівки Type 38 і Type 44, а також ПМ (пістолет Макарова).
Перші навчання із залученням МСБ-5 було проведено на початку листопада 1960 р. під час маневрів ВО V. Один із підрозділів батальйону був успішно залучено як тактичний. Протягом наступного 1961 року склад військ був об’єднаний, і розпочалася безперервна цільова підготовка.
У вересні 1961 року батальйон здійснив перші стрибки з парашутом на аеродромі Барт з літака ІЛ-14, використовуючи радянські парашутні системи ПД-47, а також першу розробку НДР – РС-1, так званий «бомбардувальник». З 28 вересня до 10 жовтня 1961 року одна рота MSB-5 брала участь в командно-штабних навчаннях із польськими військами поблизу Щецина.